"А я не розчи́нюсь"
А я не розчи́нюсь у сивім тумані, Не вдя́гну на се́бе з туману піджак, У сутінках я, себе не сховаю Залишусь назавжди, літати як птах. У книгах старих, я на сторінках Герой без меча - який здолав страх. У вирії роздумів та зволікань Не стану примарою, в твоїх очах. Забуті помилки, відкрита брама світла Я далі бути йти, подалі від біди Подалі від сумних облич. Вже за мить буду у вихорі Посміхнусь як стану на виході І буду твоїм свіжим повітрям. Серед брудної доби. А мені б зупинити цей внутрішній монолог. Залишитись у моря, хвилям віддати страхи. І не думати більше, що щось я не зміг Не гадати на каві, як далі іти.
2024-08-30 20:02:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2686
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4897