"А я не розчи́нюсь"
А я не розчи́нюсь у сивім тумані, Не вдя́гну на се́бе з туману піджак, У сутінках я, себе не сховаю Залишусь назавжди, літати як птах. У книгах старих, я на сторінках Герой без меча - який здолав страх. У вирії роздумів та зволікань Не стану примарою, в твоїх очах. Забуті помилки, відкрита брама світла Я далі бути йти, подалі від біди Подалі від сумних облич. Вже за мить буду у вихорі Посміхнусь як стану на виході І буду твоїм свіжим повітрям. Серед брудної доби. А мені б зупинити цей внутрішній монолог. Залишитись у моря, хвилям віддати страхи. І не думати більше, що щось я не зміг Не гадати на каві, як далі іти.
2024-08-30 20:02:35
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9037
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2639