"Постаті туманні"

Честер Фінч

Знову бачу вас, ви постаті туманні. Що вже мені з'являлися не раз. І бачити вас мені не гидко. Хоча зустріти вас я не бажав.. І сонце моє вже давно не світить. І ніч моя, зі мною попрощалась.. Коли в піснях писали про надію. Я будував із каменя твердиню! Ви вже забрали, сум, журбу яку я мав.. В собі тримав, та цінував щодня. Тепер веселі дні переслідують мене.. Навіщо вони мені? Ви забирайте їх! І крик душі ви поверніть негайно! Ви постаті туманні вже мої.. Тепер у снах залишилось страждати. Хоча би це, залиште ви мені.. Тепер сміюся, та радію всьому. Це так жахливо, відчуваю втому.. А де подівся страх, та каяття? Невже і це, забрали ви від мене.. Тепер залишився один з собою. Ви цього дурня, заберіть від мене! Ви постаті туманні, мені вже набридли. Коли ви віддасте страждальні дні? Я так вже жити, не хотів би.. Життя веселе, не по мні. Тепер ходжу, дарую радість. Всі навкруги, рахують що дурний.. Ви праві люди! Це моя кара! За те що справді я живий!

2023-01-27 15:00:55

4

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2555

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2120