"Художник"

Честер Фінч

Я вкотре малював картину, Палітру дивну я обрав. Змішав, як міг, усе на половину — І тільки так на полотні писав. І рухи пензля в той момент У мене викликав цей подив. Неначе диригент — Затамував я подих свій. На полотні моїм, ця ніч стає яскравою. І темні кольори, я відкинув подалі. Давайте сюди фіолет, салатовий та білий. Ця ніч моя, без темних почуттів.. Яке похмуре місто, а з ним похмурі люди.. Добавлю красок у їхньому житті! Візьму я синій колір, та жовтий відтінок. Ніяких сірих, та чорних кольорів! І ось на полотні, нічна пора у місті. Салатові дахи, і небо фіолетове. Білі зірки, що падають як сніг. І місто синій колір, має навкруги. Цей колір означає-повагу та довіру. Яка нехай, панує навкруги! І люди ці, які похмурі були. Тепер вже золоті! У них живе, це-сонце всередині! Я не дозволю більше, темні кольори!

2023-06-29 12:20:28

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Дивовижно, і так гріє душу!☀️ Яскравих кольорів, чудових почуттів та добрих людей поряд!🌈🍀☀️

Відповісти

2023-06-29 13:00:36

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4955

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

4995