"Я не поет"
Я не поет, бо мої слова грубі, Я не митець.. Я лиш-романтик минулих літ. Я хотів би бути, у житті не забутим. Щоб ще згадали, друзі вірні мої.. Мої вірші.. Мої вірші.. Пророків нема. Помер Єремія і Заратустра.. Пророків нема, у житті моїм. Я лиш собі, залишився пророком. Планую дні, і роки вперед. І вірю що, світ змінитись повинен. Та я мабуть, цього і не побачу. Життя моє-залишиться страждальним.. І дні мої, сумними ще будуть. І радість в серці, я ще почекаю.. Надіюсь на кінець, моїх похмурих мук..
2023-07-30 17:45:58
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
li april
♥️
Відповісти
2023-07-31 11:15:50
1
Lexa T Kuro
А Ви мені покажуть того, хто впевнено може сказати про себе "Я поет"😉 Класний вірш! В моїй пам'яті Ваша творчість точно залишиться. Дякую Вам🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-01 07:03:23
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2154
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438