"Я не поет"
Честер Фінч
Я не поет, бо мої слова грубі, Я не митець.. Я лиш-романтик минулих літ. Я хотів би бути, у житті не забутим. Щоб ще згадали, друзі вірні мої.. Мої вірші.. Мої вірші.. Пророків нема. Помер Єремія і Заратустра.. Пророків нема, у житті моїм. Я лиш собі, залишився пророком. Планую дні, і роки вперед. І вірю що, світ змінитись повинен. Та я мабуть, цього і не побачу. Життя моє-залишиться страждальним.. І дні мої, сумними ще будуть. І радість в серці, я ще почекаю.. Надіюсь на кінець, моїх похмурих мук..
2023-07-30 17:45:58
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
li april
♥️
Відповісти
2023-07-31 11:15:50
1
Lexa T Kuro
А Ви мені покажуть того, хто впевнено може сказати про себе "Я поет"😉 Класний вірш! В моїй пам'яті Ваша творчість точно залишиться. Дякую Вам🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-01 07:03:23
1
Інші вірші поета
"У теплий день, збирання винограду" "Мій дім збудований" "Моя Квітка" "Шлях"
Інші поети
secret
@secretnoclue
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12007
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275