"Думи мої"
Сказав собі; -Кидай писати! Та руки так і просять знов.. Ох мамо моя рідна, та друзі вірні ви мої.. Я так втомився від журби! Ходжу по вулиці своїй, та бачу тільки біль. Дороги всі протоптані, а люди всі озлоблені, на цей паскудний світ.. Я дочекаюся часів, коли почую тільки сміх, і знов побачу посмішки людей.. Ти гадаєш, все не так! Ніби живеш як раб.. Робота, дім, робота.. А далі вже земля.. А серце просить мандрувати, у далекий незвіданий край.. А я кажу йому; -На це ти не зважай! А в іншому краю, гадаєш ти, краще живуть? Просто нам, все не покажуть і не скажуть.. Я вже до всього тут привик. Моя домівка, мій квітник, і город цей частина вже моя.. і не проміняти вже мені.. На золоті доми, та ріки вина.. Свої сади, я в них як в морі потонув. Не треба вже мені, високих мур! І ці місця світанкові, я не проміняю ні на що! І ці часи, пройдуть зі мною, вже не забути мені їх.. І хто б казав щось інше.. Все одно! Залишу я тим самим, назавжди!
2023-05-25 10:43:06
2
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1454
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5619