"Справжні люди"
Депресій стало у житті людей побільше.. Хворіють всі, і молоді, старі. Невже у світі, радості немає? Мабуть я не знайду, щасливі дні.. У пошуках.. Я скрині-спокою та щастя.. Невже ключі згубив я за мостом.. Тепер щасливий люд, не знайдеш.. Лише, сумні обличчя бачу за столом. Вічні страждання, самокопання, аналіз цих людей.. В мені нажаль існує протиріччя. Собі не вірю, а іншим тим більше.. І день проходить,як минулі дні. День бабака, вже хід набрав.. Всі дні проходять, на повторі вічно. Зупинка ця, для мене неможлива..
2023-01-17 22:53:01
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2583
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4643