"Колись"
Честер Фінч
Колись люди добрішими були.. Все у піснях своїх співали про кохання. Та ці часи вже давно пройшли.. Ми закриваємо ворота раю. Колись і жити було легше.. І люди мали розуміння. Як жити далі їм, на світі. Який зруйнований навіки.. Колись відкриті були люди.. А зараз всі "під брамою з плюща". Не підійти до них ніяк. Вони закриті від добра.
2022-12-29 19:20:56
1
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
@Сандра Мей Звичайно не всі) Але цей вірш про тих людей які забули слова: Добро, кохання, щирість
Відповісти
2022-12-29 19:22:10
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Я помітив що вам моя творчість до вподоби) Я це ціную, та низький вам уклін👏
Відповісти
2022-12-29 19:23:53
1
Сандра Мей
@Честер Фінч У вас цікавий сленг вірша й теми серйозні, а ще я відчуваю те що прочитала й це захоплює.
Відповісти
2022-12-29 19:24:50
1
Інші вірші поета
"Поема Театр одного актора" "Сам блукаю" "Розмова зі страхами" Частина 2 "Ліс"
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2803
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2053