"Замок мій"
Стоїть за горою,похмурий Замок мій. Я у ньому сам,живу багато літ. Я своїх фантазій,страждальний герой.. Турбує іноді мене,цей божевільний сон. І прокинутись не хотілось би мені. Я поринути у сон,бажаю назавжди.. Я своїх ілюзій,взятий у полон. І тепер залишусь у безкінечності думок. Ці картини мої,що у залі висять. Вони висвітлюють життя.. Я часто бачу страх який супроводжує всіх. В моїх краях.. Живе в моїх словах.. Не бачу відповіді я,на ці питання мої. Чому у світі стільки болі? Невже не досить крові? Стоїть за горою,похмурий Замок мій. Я у ньому сам,живу багато літ. Я своїх фантазій,страждальний герой.. Турбує іноді мене,цей божевільний сон. І прокинутись не хотілось би мені. Я поринути у сон,бажаю назавжди..
2023-03-07 19:15:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528