"Живемо чи виживаємо?
Живемо у дикі часи. Тоді коли смерть-це буденність. Образи, плітки, проклинання, зустріти такого, нажаль можна скрізь.. Живемо у часи зневіри. У власні сили, та в інших. Ми віримо брехні, а правду не знаємо.. Або не приймаємо її. Живемо у часи зволікання. Цей страх полонив вже серця.. Перший крок для нас-як останній! Закриваємо у кайдани творця.. Живемо чи виживаємо? Питаю я у себе щодня.. Я хочу жити, а не виживати! Мабуть, забагато, прошу вже я..
2023-05-29 22:33:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3474
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16722