Молитва (Наслідуючи Шевченка)

П'еро

Чомусь так радісно молилось, Чомусь так весело було. На вітрі листя колосилось І спало в тишині село. Холод щипав все босі ноги, Тремтіли руки зі шнуром, Вода гриміла крізь пороги А вітер скубав батогом. Так добре в самоті молилось, Так добре й радісно було. Між гір бубніння розносилось, І спало в тишині село. 30.08.2022

2024-04-03 21:04:28

Інші вірші поета

Любов інфіляція Еринії Я знаю Магія трамваю

Інші поети

Safie_

@Safie_

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Аня

@13AmYa05

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1807

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4023