Нема. Чому? А може?
Нема болючіше нічого, Ніж щастя інших споглядати. Нема проклятіше нічого, Ніж мріяти й не здобувати. Нема страшніше злого року: Не знати, що таке кохати. Нема жахливіше пороку, Ніж всіх довкола проклинати. Та дух мій просить щастя того Й завидує усім навкруг. Чому я мучусь з року злого, Коли втішається мій друг? Чому відмовлено в малому, Як інший в повному живе? Дурному дано і кривому, Розумний ж сам хреста несе. Так я покинутий скитаюсь, Проклятий день від дня живу. Довкола злісно оглядаюсь Злобу виміщую, реву. Не жити б - взагалі волію, Ніж одиноким таким буть. Я вкрав би щастя - це я вмію. Страшить мене обряду суть.
2024-04-03 20:54:42
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4787
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8995