Нема. Чому? А може?
П'еро
Нема болючіше нічого, Ніж щастя інших споглядати. Нема проклятіше нічого, Ніж мріяти й не здобувати. Нема страшніше злого року: Не знати, що таке кохати. Нема жахливіше пороку, Ніж всіх довкола проклинати. Та дух мій просить щастя того Й завидує усім навкруг. Чому я мучусь з року злого, Коли втішається мій друг? Чому відмовлено в малому, Як інший в повному живе? Дурному дано і кривому, Розумний ж сам хреста несе. Так я покинутий скитаюсь, Проклятий день від дня живу. Довкола злісно оглядаюсь Злобу виміщую, реву. Не жити б - взагалі волію, Ніж одиноким таким буть. Я вкрав би щастя - це я вмію. Страшить мене обряду суть.
2024-04-03 20:54:42
2
0
Інші вірші поета
Вінок журби Міріади зір Я не хотів... Зима
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Clary Lorraine
@clarylorraine
Юля
@illogical
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5809
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4850