Міріади зір
Гігантські стіни, міріади зір - Далекий світ безмежної краси! У тебе я закоханий безмір! Надалі в щастя душу ти неси! Устань вночі і подивись на небо, На площі тій, що макове зерно, Якщо так взяти, до безмір'я грубо, Галактик кілька тисяч все одно. Знайди ти знімки, якісні, новітні. Побач на них ті міріади зір, Що все проводять танці многолітті Довкола тих масивних чорних дір. І зрозумій поглянувши на фото, Що розмір їх у тисячі парсек. І що усі: від Осло до Лесото, Мала піщинка між лісів смерек. Фото: James Webb Space Telescope
15.01.2024
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Кумирчик
Я дуже люблю астрономію. І це нагадало мені ті часи коли я 24 на 7 вмикав пряму трансляцію з МКС, насолоджувався видом Землі з космосу та з нетерпінням чекав поки раз на пів дня увімкнуть фронтальну камеру, де буде видно самі зірки не опосередковано з самого космічного простору. Це було прекрасне видовище. Дякую за емоції. Вірш чудовий
Відповісти
23.03.2024, 12:39
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1636
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1475