Міріади зір
Гігантські стіни, міріади зір - Далекий світ безмежної краси! У тебе я закоханий безмір! Надалі в щастя душу ти неси! Устань вночі і подивись на небо, На площі тій, що макове зерно, Якщо так взяти, до безмір'я грубо, Галактик кілька тисяч все одно. Знайди ти знімки, якісні, новітні. Побач на них ті міріади зір, Що все проводять танці многолітті Довкола тих масивних чорних дір. І зрозумій поглянувши на фото, Що розмір їх у тисячі парсек. І що усі: від Осло до Лесото, Мала піщинка між лісів смерек. Фото: James Webb Space Telescope
2024-01-15 16:09:21
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Кумирчик
Я дуже люблю астрономію. І це нагадало мені ті часи коли я 24 на 7 вмикав пряму трансляцію з МКС, насолоджувався видом Землі з космосу та з нетерпінням чекав поки раз на пів дня увімкнуть фронтальну камеру, де буде видно самі зірки не опосередковано з самого космічного простору. Це було прекрасне видовище. Дякую за емоції. Вірш чудовий
Відповісти
2024-03-23 12:39:19
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1543