Вечірній вітер
П'еро
Вечірній вітер обдував лице, Боліло серце тихою журбою. Сідало сонце, за домів кільце, Сидів і я, готовий до убою. Чомусь тужливо було на душі, Душили сльози в горлі що хвилини. Так дивно це! З якої це причини, Що біль свій виливаю у вірші? Не знаю я причини для ридання. Чому стан мій в страждання перейшов? І дух поринув в стомлене ридання, І серце заридало знов.
2024-06-04 12:54:07
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Проникливо
Відповісти
2024-06-04 19:48:53
1
Володимир Брама
Грандіозно!
Відповісти
2024-06-05 17:13:16
1
Софія Губермайстер
:_
Відповісти
2024-10-03 14:05:53
Подобається
Інші вірші поета
Я? Готовий Буде лагідний дощ Магія трамваю
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13377
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5937