Далекі світи
П'еро
Коли тікаю у далекії світи, То чую спокій і благословення. Не можу більше в цьому світі йти, Нема в душі ніякого натхнення. А там боги! Там маги! Там дива! Там ріки щастя і усе так просто! Там все росте смарагдова трава І не звучить реальність наша гостро! Так мрію я полинути туди, Узяти паличку чи може часострілку, І запізнатись з духами води, І в лісі підстрілити перепілку. Злетіти на крилатому коні, Чи на драконі мандрувать далеко, Моря відкрити дивні і нові... Чому сюди приніс мене, лелеко?
2024-01-17 16:21:54
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Наче зазирнула в задзеркалля, де витає казкова атмосфера☺️
Відповісти
2024-03-20 21:34:11
Подобається
Інші вірші поета
До Lublina Втома У темряві Амвон
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2046
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13074