Гори, палай!

Берніс Кірк

Гори. Згори. Тлій, допоки нічого не залишиться. Листя більш не має, дуб хитається. В нього не має більш нічого. Він голий, не прикритий. Він горів, а потушити його було нікому. Блискавка влучила у гілля. Знищила так багато років. Він горів так рясно. Зненацька. Ніхто не очікував... А він лише тлів на очах. В одну мить серед ясного неба. Палає дуб. Нікому не треба. Нехай горить. Тліє. Нехай вже догорить! Нехай знищить все погане, що було. І більше ніколи не повертається. Нічого не врятує той дуб. Ніхто не зможе. Ні дощ, ні люди. Дуба не має. Все попелом покрито. І він догорає.

2023-09-28 23:01:42

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Міріам Міест

Відчутна самотність і відкинутість ліричного героя. Слова вірша потрібно не просто читати, їх варто уявляти, як горить, пече, отруює димом і без того палаючу плоть. Це важкий стан...

Відповісти

2023-09-29 04:31:20

2

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3985

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3289