Минуле

Берніс Кірк

Чи є сенс у минулому? Дивитись на ті фотографії у Google? Згадувати щасливі моменти, Які вже ніхто не поверне? Чи є шанс на посмішку? Коли всередині криваві чорнила, Розносять біль по венах, Нагадуючи про минуле? Чи треба мені представляти, Що колись ми знов будемо разом? Чи забути назавжди моменти, Які покинули наші серця? І все просто смішно до спазмів, І криваві сліди на дорогах, Нагадують нам про життя наше, Яке ніколи не стерти.

2023-01-06 14:16:34

Інші вірші поета

Не знає Надія Вам не шкода? Завтра прийде...

Інші поети

Семіраміс

@stets

Аня

@13AmYa05

Princess Mwas

@princess_mwas

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2273

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2962