Минуле
Берніс Кірк
Чи є сенс у минулому? Дивитись на ті фотографії у Google? Згадувати щасливі моменти, Які вже ніхто не поверне? Чи є шанс на посмішку? Коли всередині криваві чорнила, Розносять біль по венах, Нагадуючи про минуле? Чи треба мені представляти, Що колись ми знов будемо разом? Чи забути назавжди моменти, Які покинули наші серця? І все просто смішно до спазмів, І криваві сліди на дорогах, Нагадують нам про життя наше, Яке ніколи не стерти.
2023-01-06 14:16:34
6
0
Інші вірші поета
Попіл Нащо... оті сльози? Гори, палай! Одна
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4834
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2654