Забутті слова
А стільки ж слів марнуєш ти
І їм не дивишся у вічі ,
Немов охоплюєш крильми ,
Забувши правду , протиріччя .
Бо що ж то є у цих словах?
Щось перекреслене роками ,
Прочитане в чужих книжках ,
Чужими сказане вустами .
Та й слів на світі не злічить ,
Вони немов відкритий простір,
Що перетвориться за мить
У світ ненависті і злості .
І наче б то прості слова ,
Що в забутті далекім згинуть ,
Та пам’ятаю ту хвилину ,
Коли дізнався ненароком
Ти їхню істину єдину .
2020-11-15 15:02:13
8
0