Сподівання
Невже надія принесла печаль ? І всі думки та сподівання марні . Не виправдовує усе , на жаль , А видно лише погляди примарні. З надією на світ ти глянеш враз, Розплющиш очі і побачиш світло , Та відповідь наповнена образ , Печалі кроків, що ступають непомітно. Ти хочеш того , що не дасть життя ? Чому ? Бо це ж суцільна ахінея . Коли прискорене серцебиття , Тривоги всі підуть разом за нею . І вибору великого нема . Сприймаєш , що наділене для тебе. Проте огорне розум твій пітьма , Ні сенсу вже не буде , ні потреби. Хіба стежки побачиш крізь туман ? Невже вітри зупиняться у полі? Тебе завжди оточує обман. Герой безсилий ти у замкнутому колі. І намагаєшся змінити суть буття , Проте є речі, що належать тільки долі Всі сподівання , мрії , почуття Згасають , забуваються поволі...
15.11.2020
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2650
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12392