Варто пам'ятати
Пройдені дороги - час забутий ,
Брама , що зачинилась назавжди.
Здавалося б , не можна осягнути
Які тортури довелося перейти .
Немов вода , збігає час невпинно ,
Все , що навколо - відлітає в далечінь
Та тільки одне слово - "Україно"
Тремтіло на вустах у поколінь.
Забутті муки , перегорнута сторінка
І все , що кажуть нам - таке пусте .
Своє у кожного життя , своя зупинка,
І не згадаєш ти той час ніде.
А ти ж забудеш про страхи і перепони ,
Що з нами увінчались назавжди
Про ту пролиту кров , тривожні дзвони ,
Про всі пригнічені серця і наслідки біди .
І юні очі , що заплющились навіки ,
Ті сліз дороги , що травою поросли
Тобі, можливо , важко зрозуміти
Але ж, слова нам покоління донесли.
В своїх стражданнях , катуваннях, муках ,
Заплаканих очах , недоспаних ночах ,
Чи можеш ти тепер про це забути ?
Й не бачити різниці в цих речах .
Але гудять ще дзвінко наші сурми ,
Не вкрали в нас свободу , не змогли ,
Нехай для ворога лиш будуть вічні тюрми ,
Бо наші сотні тисяч полягли .
Нехай Вкраїна буде в першу чергу для людини ,
Хто цінуватиме щомиті тут життя ,
І є свідомим у наш час громадянином .
Не даймо цьому відійти у небуття
2020-11-15 15:08:30
9
0