Не здавайся
Тигриця
Коли у світі хочеш, чогось досягти, Скоріш іди в перед, поближче до мети. Вставай, ти зможеш вижити у світі, Якщо все ж дочекаєшся наступної миті. У цьому Всесвіті багато є проблем, Та їх стає все більше з кожним днем. Вперед! Весь вибір за тобою. Вставай! Ти виграєш в цьому бої. Тобі треба лиш забажати, Не треба на критику інших зважати. Старайся бути собою, ось так, Але без друзів не обійтись ніяк. Багато разів захочеш ти зупинки, Немов життя не коштує ні краплинки. Не здавайся, і зможеш мети досягти, Не забувай, вибір можеш зробити тільки ти. ------------------------------------------------------------- Написано вночі, з краплиною натхнення. 07.02.2023 22:00
2023-02-07 22:02:05
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Бувайте. Я спати. 💤😴
Відповісти
2023-02-07 22:07:59
Подобається
Марго Форевер
переповняє..розумію
Відповісти
2023-03-24 23:45:28
1
Інші вірші поета
На волю! Камінь, ножиці, папір... Вечір Та чомусь сумно мені
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4822
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2716