Коли нудно

Тигриця

Коли нудно, шукаю щось цікаве. Коли нудно, забуваю я про все. Коли нудно, хочу випити кави. Коли нудно, можливо змінити світ. Шукаю я чим зайнятись, Нічого не підходить мені. Страюсь розвіятись якось, На думку приходять лиш сни. Грати не хочу, Вбивати ні також. Лиш просто тихо шепочу, Який ненормальний світ. Нудно. Нудно в світі моїм. В голові бурно. Думок нескінченний порив. Хочеться щось зробити, По дому справ завал. Але нічого не можу робити. Нудно мені. Ось так. Я лиш вірші складаю, Єдине заняття моє. Пізніше трохи почитаю. Можу покращить настрій це? Полазю по Інтернету, Інфи пошукаю. Про котів. Треба лиш дожити до обіду, Щоб чимось зайнятись, крім віршів. Трохи помалюю, а як же? Це найкраща справа в світі. Що ж, пора прощатись. З виром віршів в голові. Думаю нудота відступить, Коли намалюю щось. Полечу в мрій край, відступить, Нудота, в вирі подій.

2023-01-28 15:11:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Андрій Лаврик

Розумію це почуття, яке описане у вірші. Творчої Вам наснаги!

Відповісти

2023-02-05 09:16:28

Тигриця

@Андрій Лаврик Щиро дякую ☺️

Відповісти

2023-02-05 09:16:56

Подобається

Інші вірші поета

Коли прийшло натхнення Цей світ прекрасен Пророцтво Клану Місячного Сяйва Світ казок

Інші поети

Datk Kigot

@I_am_datk

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Mimi Meow

@Mimi_meow

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12188

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9138