Коли нудно
Тигриця
Коли нудно, шукаю щось цікаве. Коли нудно, забуваю я про все. Коли нудно, хочу випити кави. Коли нудно, можливо змінити світ. Шукаю я чим зайнятись, Нічого не підходить мені. Страюсь розвіятись якось, На думку приходять лиш сни. Грати не хочу, Вбивати ні також. Лиш просто тихо шепочу, Який ненормальний світ. Нудно. Нудно в світі моїм. В голові бурно. Думок нескінченний порив. Хочеться щось зробити, По дому справ завал. Але нічого не можу робити. Нудно мені. Ось так. Я лиш вірші складаю, Єдине заняття моє. Пізніше трохи почитаю. Можу покращить настрій це? Полазю по Інтернету, Інфи пошукаю. Про котів. Треба лиш дожити до обіду, Щоб чимось зайнятись, крім віршів. Трохи помалюю, а як же? Це найкраща справа в світі. Що ж, пора прощатись. З виром віршів в голові. Думаю нудота відступить, Коли намалюю щось. Полечу в мрій край, відступить, Нудота, в вирі подій.
2023-01-28 15:11:07
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Андрій Лаврик
Розумію це почуття, яке описане у вірші. Творчої Вам наснаги!
Відповісти
2023-02-05 09:16:28
1
Тигриця
@Андрій Лаврик Щиро дякую ☺️
Відповісти
2023-02-05 09:16:56
Подобається
Інші вірші поета
Не здавайся Дві сторони природи Коли є рими а нема рядків Пишу про те, що є у мене в голові. Сум нізвідки
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3808
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2352