Сум нізвідки
Сум, сльози ллються додолу, Ти сидиш, не знаю спокою, Думаєш про вічне, небуття... Просто про твоє своє життя, Сум захльостує тебе, Кажеш собі: «Це все мине» І далі летиш в пустоту, Проклинаючи цю нудьгу, В пустелі своїх думок. Але друзям пишеш: «Все ок». Сам сидиш і мовчиш, По чомусь тужиш, І просто складаєш вірші.
2023-12-06 20:09:55
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ірина Велика
Все мине... ❤️
Відповісти
2023-12-06 22:36:20
2
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2154
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15369