Картаті сорочки, картаті душі...
Картаті сорочки, картаті душі... Картаті тут ідеї і думки. Наш світ немов складає барви в кучу, А серед моря барв й подій живемо ми. І кожен сильний тілом, сильний духом. І кожен особистість, індивід. Й ніщо так не єднає в цьому світі Як світлих й вільних мрій у вись політ. Хтось сильний у бою, у когось голос-казка. А хтось уміє прораховувать ходи. Та лиш якщо згуртємося разом Ми зможемо дістатись до мети. А що ж мета? Хтось скаже: слава, гроші А інший хтось: родина і сім'я. Та ось що кажуть серця й душі наші: То для Вкраїни в світі визнання. Бо наша Ненька-Україна рідна Багата на ліси, степи й поля. Багата на родюкі чорні ниви І на річки, озера і моря. У венах наших сила славних предків, Хоробрість й віра брата-козака, І витривалість воїна-Упівця, І відданість Вкраїні юнака-Стрільця. Тож, браття, не ховайте зброю! Дамо ми вкотре ворогу відпір! Бо як не ми, бо як не патріоти, То хто ж то виборе Вкраїні мир?
2018-03-21 12:18:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5515
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2949