Відьмина доля
Не треба мене кохати.. Хлопчино, себе не дури. Я відьма, можу забрати Серце, душу й думки. У мене очі красиві, Незнаної тонкості стан, Всміхнуся тобі ніби щиро І все - над тобою я пан. Не треба за мене боротись... Бо відьми - народ непростий. Від мене не вийде сховатись Ні в дощ, ні в сніг-буревій. Не лізь у тихе болото. Брехня всі відомі казки! Не вміють відьми кохати, Скільки богів не проси. Нема в світі доброї феї, Будиночка з парою лап, Суден крилатих й кентаврів, А принци не сховані в жаб. Зате предостатньо гидоти У світі чекає на вас: У людях засіли дракони, Й демони з магічних трас. Ми - відьми - з ними як рідні Усі ми з одних країв. Що люди до чар незвиклі - Проблема не наших голів. Від мене тікай ти хутко В міста, між висотки-доми А в дзбанку твої незабутки Стоятимуть тут ще роки. Та чари, на жаль, не вічні, Як оспівуєтся в піснях. Ти підеш... А що трагічно - Любити навчуся я.
2018-10-16 20:24:45
9
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15806
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12360