Забери мене
Забери з собою далеко, Якщо тільки до мене повернешся. Забирай і в мороз, і у спеку. Якщо віднайдеш і усміхнешся. Забери як масивну валізу, Я справді не варта болю? Сніг на грудях тягне донизу І малює на скронях долю. За вітри, океани і ріки Я могла б випити знову. Та стрибаю зі стелі на стріху І підтримую прісні розмови. Заплющаю знекровлені віки, І мене пожирає пліснява. Я знеструмлена, вимкнена, стиснута. Я просочена згноєнним листям. Завітай без букетів і жартів. Ти десь чув моє справжнє ім’я — Я для тебе синонім краси, А для мене ти завжди «сім’я». 14.11.22
2022-12-17 13:09:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3484
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3586