Забери мене
Забери з собою далеко, Якщо тільки до мене повернешся. Забирай і в мороз, і у спеку. Якщо віднайдеш і усміхнешся. Забери як масивну валізу, Я справді не варта болю? Сніг на грудях тягне донизу І малює на скронях долю. За вітри, океани і ріки Я могла б випити знову. Та стрибаю зі стелі на стріху І підтримую прісні розмови. Заплющаю знекровлені віки, І мене пожирає пліснява. Я знеструмлена, вимкнена, стиснута. Я просочена згноєнним листям. Завітай без букетів і жартів. Ти десь чув моє справжнє ім’я — Я для тебе синонім краси, А для мене ти завжди «сім’я». 14.11.22
2022-12-17 13:09:39
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1647
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185