Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 14
    Хеллі прокинулася з сходом
сонця.Обличчя було заплакане
і на душі було важко.Чому вона
в такому стані сама не знала.
В кімнаті панувала тиша і вона
була одна.Її сестри–Неті не було.
За вікном вітер колисав дерева,
пташки голосно співали,а
один біло-сірий котик(улюбленець Мусі)
голосно нявкав у сторону лісу.
Зазвичай він так робив,коли
не знаходив свого друга(кіт Неті).
Кухня, вітальня,ванна кімната  та кімнати Мами і
сестрів були з відсутностю її
чорноволосої життєрадісної
сестри.
   Надягнувши на себе ковдру,бо
надворі було холодно,все ж
це тільки травень,вона пішла
шукати свою сестру.
—Нет,–кликала Хеллі розуміючи,
що якщо її не буде біля будинку,то
це значить,що вона пішла шукати кота.
   Іса–був схожим на Сая і дивним котом,адже завжди ходив до лісу і повертався додому пізно,а було й взагалі не повертався.Муся і Неті через це багато разів сперечалися.Начебто,
якби вона приділяла багато часу
і увагу своєму питомцю,то б
він негуляв бознаде,а сидів біля дому,як Сай(кіт Мусі).
   Він досі нявкав там і туда ж.Хеллі спробувала віднести його до будинку,але  той випростався з її
рук біля дверей будинку і пішов
в ліс,а Хеллі за ним.
   Може Сай знайде Іса,а з ним
і Неті знайдеться.
 
     З-за дерев не було видно
будинку,отже вони вже далеко
відійшли.Біля них пролітали то
птахи завбільшки зошита,а
то завбільшки долоні.Було приємно їх слухати,тільки зупинятись неможна,щоб не
Сай не зник з поля зору.
Кілька разів Хеллі поцарапала
ногу та один раз  шию.
Й тут раптом її осяяло,бо
вона згадала як в Неті була рана
на шиї.Отже вона була тут.
Та навіщо?Чому?
    Зрозумівши,що вона починає
відставати від кота,побігла
непомітивши корінь дерева
за який перечепилась і впала.
   Випросталась пізно,бо Сая
вже не було видно.Кілька
хвилин вона блукала допоки
незупинялась відпочити.
В той момент доносився голос
Неті.І попереду виднілася
біла майка сестри з єдинорогом.Сестра ніколи її
не надягає,бо вважає,що то дитяче. Чому ж одягнула
тепер?
    Хеллі сховалась за деревом,
і спостерігала за сестрою і
двома котами,що йшли з
нею позаду,допоки не пройшли
її.
    Вже перед будинком Неті оглянулася навколи і зайшла всередину.А Хеллі тим часом
чекала поки з її кімнати  загорілось світло і тільки тоді
зайшла до будинку.

© vlusya,
книга «Мілери».
Коментарі