Парк

Виталий Гречка

Приємна краса осіння, Чудові навкруг краєвиди. Сонечко шле проміння… Кольорів різні види… Плинуть думки неспішно, Спокій в душі панує. Вдома сидіти – грішно, Тіло вже в парк прямує. Парк зустрічає радо – Барвами погляд гріє. Повільним своїм листопадом Серце потішить вміє. Тут вітерець гуляє, Щоки холодить трішки, Багато за що він знає… Щось нашепоче нишком… Цей мандрівник незримий Світом літає довго. Дух його, геть нестримний, Ледь доторкнеться мого. Парк – не бурхливе місце, Все тут відпочиває. Шанують природу люди, Й вона їх оберігає.

2021-10-15 16:56:20

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Виталий Гречка

Может еще чего-нибудь выложу, со временем, надо посмотреть. Спасибо!

Відповісти

2021-10-15 18:48:02

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2385

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2721