Парк
Приємна краса осіння, Чудові навкруг краєвиди. Сонечко шле проміння… Кольорів різні види… Плинуть думки неспішно, Спокій в душі панує. Вдома сидіти – грішно, Тіло вже в парк прямує. Парк зустрічає радо – Барвами погляд гріє. Повільним своїм листопадом Серце потішить вміє. Тут вітерець гуляє, Щоки холодить трішки, Багато за що він знає… Щось нашепоче нишком… Цей мандрівник незримий Світом літає довго. Дух його, геть нестримний, Ледь доторкнеться мого. Парк – не бурхливе місце, Все тут відпочиває. Шанують природу люди, Й вона їх оберігає.
2021-10-15 16:56:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Виталий Гречка
Может еще чего-нибудь выложу, со временем, надо посмотреть. Спасибо!
Відповісти
2021-10-15 18:48:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2530