Небо
Неначе тону я в небо, У вирій глибокий, синій. Немає нічого більше, Вітер лише осінній. Тихо несе повітря Щось, що немає назви. Завтра немає більше… Лише тепер і завжди...
2021-11-04 10:10:08
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
dmmhoma
Тону у небі))) або "я лину у небо"))) Знаю, автор завжди правий))) я не сперечаюсь))) але мимоволі відчуваю бажання поправити ))) не зважайте))) Гарно вийшло: сум, порожнеча, проте красиво))) Дякую)
Відповісти
2021-12-30 06:58:28
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Це спогад скоріш, коли кілька годин дивитись в небо, особливо десь в горах воно затягує як у вирій. Любив так в дитинстві ) п.с. тут написав саме так як йшло, у кожного свої особливості сприйняття мабуть, дякую!
Відповісти
2021-12-30 11:44:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2468
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2759