Думки
Якщо пропала думка – не вернеш, Вернеться тільки як сама захоче. Лови її замріяний творець, При світлі дня й під покровами ночі! Ми – люди, тому думкою живем, Що навкруги – не завжди помічаєм. Думки – то море, ним весь час пливем І часто пекло бачимо ми раєм. Коли сиджу, бувало, я один, Приходить, часом, відчуття тривожне, Що сам я – думка, і зійду як дим, Крихке життя, як і видіння кожне. Та сонце знову кожен день встає І нові мрії йдуть старим на зміну. Старе вмирає, що було твоє Та проростає нове з цього тліну.
2023-08-28 17:22:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13096
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2296