Я вас кохав…(переклад з російської «Я вас любил…» О.С.Пушкіна)
Виталий Гречка
Я вас кохав: і ще, вогонь цей жеврить, В душі моїй, цілком можливо, втім; Я ним не хочу більше вас бентежить; Щоб часом вас не засмутить нічим. Я вас кохав безмовно, безнадійно, То острах брав, то з ревнощів був злим; Я вас кохав так щиро та так ніжно, Бог дасть, полюблять вас коханням тим.
2022-01-09 14:44:03
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Виталий Гречка
Оригинал вот: Я вас любил…(автор А.С.Пушкин) Я вас любил: любовь еще, быть может, В душе моей угасла не совсем; Но пусть она вас больше не тревожит; Я не хочу печалить вас ничем. Я вас любил безмолвно, безнадежно, То робостью, то ревностью томим; Я вас любил так искренно, так нежно, Как дай вам бог любимой быть другим.
Відповісти
2022-01-09 14:45:09
1
Виталий Гречка
Рад, что понравился перевод. У меня еще несколько переводов Лермонтова выложено здесь, можно ознакомиться при желании ))
Відповісти
2022-01-09 15:03:35
1
Інші вірші поета
Фотограф Парк Небо Хмари (переклад з російської вірша «Тучи» М.Ю.Лєрмонтова)
Інші поети
Юнита
@neizvestnaya_kim
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3326
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1771