Зима лютує гнівна. (за мотивами Ф.Тютчева)

Виталий Гречка

Зима лютує гнівна, Бо вийшов її строк - Весна вже тут привітна І гонить лід струмок. Зарухалось все жваво Зимі вже місця зась – Злітає спів яскраво, То пташка озвалась! Зима ще чинить спротив, На Весну бубонить. А тій це без турботи – Ще більше веселить… Схопила відьма снігу І, зла мов три чорти, Жбурнула прямо в Весну, Збираючись втекти! Весні ж і горя мало: Бо сніг той вже вода, З Зими лише сміється – Умита й молода!

2022-02-05 16:19:44

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

dmmhoma

Отлично))) Спасибо, получил удовольствие от прочтения)))

Відповісти

2022-02-06 07:17:28

1

dmmhoma

Примечательно))) запоминается ( легко и просто написано, такое ощущение)))) и художественные образы раскрыты) Молодец автор)))

Відповісти

2022-02-06 07:20:22

1

Виталий Гречка

@dmmhoma Спасибо! Немного смягчил стих, решил Зиму во враги Весне не записывать, Весна ведь приветливая у меня)))

Відповісти

2022-02-06 08:39:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1562

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2471