Зима лютує гнівна. (за мотивами Ф.Тютчева)
Зима лютує гнівна, Бо вийшов її строк - Весна вже тут привітна І гонить лід струмок. Зарухалось все жваво Зимі вже місця зась – Злітає спів яскраво, То пташка озвалась! Зима ще чинить спротив, На Весну бубонить. А тій це без турботи – Ще більше веселить… Схопила відьма снігу І, зла мов три чорти, Жбурнула прямо в Весну, Збираючись втекти! Весні ж і горя мало: Бо сніг той вже вода, З Зими лише сміється – Умита й молода!
2022-02-05 16:19:44
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
dmmhoma
Отлично))) Спасибо, получил удовольствие от прочтения)))
Відповісти
2022-02-06 07:17:28
1
dmmhoma
Примечательно))) запоминается ( легко и просто написано, такое ощущение)))) и художественные образы раскрыты) Молодец автор)))
Відповісти
2022-02-06 07:20:22
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Спасибо! Немного смягчил стих, решил Зиму во враги Весне не записывать, Весна ведь приветливая у меня)))
Відповісти
2022-02-06 08:39:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2659
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2557