Хмари (переклад з російської вірша «Тучи» М.Ю.Лєрмонтова)

Виталий Гречка

Хмарки небесні, довічні скитальці! Степом лазурним, перлин ланцюжком Мчитеся, до мене подібні, вигнанці, З милого краю на південь гуртом. Хто ж вас жене: чи примхою долі? Чи заздрість таємна? Чи люта злоба? Чи злочин тяжіє, загрожує волі? Чи друзів обмови отруйні слова? Ні, вам наскучили ниви безплідні… Пристрасті, муки – вам то дарма; Завжди холодні ви, завжди ви вільні, Без батьківщини й вигнання нема.

2021-11-24 13:08:42

2

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

dmmhoma

Вот переводы Лермонтова надо бы в отдельную книжицу))) больно хороши Ну посудите сами из 120 с лишним стихов сложно их отыскать) А ведь работу уже вторую вижу

Відповісти

2021-12-30 11:47:47

1

Виталий Гречка

@dmmhoma Лермантова с десяток есть у меня, осталось ерунда - 110 ))) Я своих пока чуть больше написал, эгоизм) Да и с производством книг не знаком, времени на все куча надо, а его как обычно...

Відповісти

2021-12-30 11:53:10

Подобається

dmmhoma

Дело Ваше))) но художественный перевод всегда серьезный труд))) и Вам удалось сохранить очарование и смысл))))

Відповісти

2021-12-30 13:09:53

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2189

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2844