Хмари (переклад з російської вірша «Тучи» М.Ю.Лєрмонтова)
Виталий Гречка
Хмарки небесні, довічні скитальці! Степом лазурним, перлин ланцюжком Мчитеся, до мене подібні, вигнанці, З милого краю на південь гуртом. Хто ж вас жене: чи примхою долі? Чи заздрість таємна? Чи люта злоба? Чи злочин тяжіє, загрожує волі? Чи друзів обмови отруйні слова? Ні, вам наскучили ниви безплідні… Пристрасті, муки – вам то дарма; Завжди холодні ви, завжди ви вільні, Без батьківщини й вигнання нема.
2021-11-24 13:08:42
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
dmmhoma
Вот переводы Лермонтова надо бы в отдельную книжицу))) больно хороши Ну посудите сами из 120 с лишним стихов сложно их отыскать) А ведь работу уже вторую вижу
Відповісти
2021-12-30 11:47:47
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Лермантова с десяток есть у меня, осталось ерунда - 110 ))) Я своих пока чуть больше написал, эгоизм) Да и с производством книг не знаком, времени на все куча надо, а его как обычно...
Відповісти
2021-12-30 11:53:10
Подобається
dmmhoma
Дело Ваше))) но художественный перевод всегда серьезный труд))) и Вам удалось сохранить очарование и смысл))))
Відповісти
2021-12-30 13:09:53
1
Інші вірші поета
Я вас кохав…(переклад з російської «Я вас любил…» О.С.Пушкіна) Коридором Цікавість Думки
Інші поети
Poet of Dark Rose
@Poet_of_Dark_Rose
Neha
@neha_09
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2659
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2966