Сизокрилий мій орел
Вер Веріґо
Сизокрилий мій орел, Куди ти полинув? На кого маля свого Рідного покинув? Невже гори будуть мамой, А море - то батько, Невже скеля буде хатой, А сонечко лампой. Невже сльози водоспадом Синочка умиють, Невже зорі над горою Уночі зігріють? Сизокрилий мій орел, У небо полинув. На кого ж маля свого Рідного покинув?
2018-02-26 19:10:42
11
0
Інші вірші поета
Жовтий клен Вовк На підвіконні квіти Я цілую тебе вночі
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1982
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12499