Легенда - не міф
Наполовину життя, наполовину прокляття, Найближче літо завмерло на мить, Колись був другом, та зараз ми браття, На безліч далеко-близьких століть.  Хоча ми бранці шаленої втоми І плин життя розшматовує риф, Борімо разом імперську судому, Бо ти - легенда, ти фолк-апокриф. А я молюся, бо, знаєш, не маю,  Твоєї криці в долонях своїх. Але ми разом, з одного ми краю, Притулком буду для літ всіх, твоїх.
2022-09-28 09:31:53
9
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4046
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3918