Загарбницька доля
Хлопче, виріж свій хрест на лобі Та покайся усім, чим живеш. Хто ти, звіре у лЮдській подобі, Що зубами на клапті всіх рвеш? Хто позвав тебе в вільні простори? Хто покликав твоєї біди? Хто ти, вбивце із світу покори, Що ідеш сам не знавши куди? Прокидайся сліпа ти наруга, Заповзай на Голгофу свою, Моли Сина і Батька і Духа, Про прощення і місце в Раю. Та на милість людську не надійся, Тут немає святих жебраків, Нерви з сталі і серце із криці Має кожен, хто тЕбе зустрів.
2022-11-21 23:34:10
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1998
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2563