Грішне каяття
(18+)
Десь у небі звучить дзвонів радісний спів, Свічка, в ніжній руці, ледь тремтить на зорі. Після того, як змій твою постіль зігрів, Ти молитись ідеш, в Божий храм, на горі. Відчайдушна в думках, в серці холод зими, Ти шепочеш в пітьму святий сенс молитов. Скрізь, у віях, слізьми каяття вже бринить. В тілі грішному спогад, що змій не пішов.
2022-10-30 08:11:28
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3572
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5012