Спалені долі
На небі видніються зорі В вогнях ореолів надій, То долі збираються долі Небесного воїнства дій. Пролиті в воєнному горні Потоками спалених мрій, То долі збираються в чорній, Холодній, північній пітьмі. Забиті в агонії смертній Катами голодних ідей, То долі збираються стерті Із книги живих людей
2022-10-08 21:52:10
17
17
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (17)
Василь Баша
@Vivian Rose дякую 🔥
Відповісти
2022-11-03 18:32:18
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Також читала цей вірш колись, але так і не змогла, напевно, підібрати гідних слів. Долі обриваються щодня, і від цього обривається серце. Дякую за вірш! #чв
Відповісти
2022-11-04 02:15:58
1
Василь Баша
@Nadine Tikhonovitch дякую❣️❣️❣️
Відповісти
2022-11-04 07:11:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8954
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4558