Воля
Я на волі, а ти шо?  В жадобі ковтаєш слину, Клянеш цю лихую годину І серце покинула тиша. У заздрості присмак полину. Та цукром посипані днини. Де щастя пропало. Та й годі. Довбешка на клятій колоді. Чекає на вирок свій злодій. Мені ж залишилися зорі, І сонячні ігри надворі.  І тихе те щастя в коморі.  І зорі. В очах у коханої море. Ні, гори.  Далекі, гірські полонини Затишшя міцної родини. У сильної волі людини Завжди залишається вибір Між тим, що дають, і, що буде. І поруч які будуть люди. Та чим будуть дихати груди. Живий чи в середині звір?  А ти шо? Чи серце не виїла тиша, Все глибша і більша, і більша, Майбутніх твоїх поколінь? Лежиш на ліжку із скринь. Мертвісінький зовсім. Амінь.
2022-09-29 16:51:02
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Владислава Тріус
Сильно. Влучно. Цими образами та символами все описано настільки послідовно, логічно та витримано... наче видно Ваш світ Мирного неба та швидшої перемоги усім нам!
Відповісти
2022-10-17 19:54:15
1
Василь Баша
@Владислава Тріус сердечно дякую Вам за відгук. Мирного неба і Вам і Божого благословення 🕊️
Відповісти
2022-10-17 19:56:30
1
Василь Баша
дякую за відгук)
Відповісти
2022-10-18 16:19:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13139
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5571