Моя надія
Монітор, рука, олівець -
Моє каяття...
Тиша, без світла, самотність -
Тут, щастя є...
Зачинені двері, в навушниках пісня -
То йде боротьба...
Частинка серця, розбита душа -
Погане чи хороше помира?
Десь там, за закритим вікном, -
Люди себе тваринами "велича"
А тут знов -
Непізнана, невідома душа...
20-ть ролів та пляшка вина -
Сама, а хочеться чуда і трішки вина...
Вперше крутиться голова -
А розум дразниться: "Не зречешся мене, ха-ха"...
Тверезість гадала, а паморочення пише -
Таке все мóє життя...
Годину тому мрійливість гуляла, тепер же лунає далеко сльоза -
Що ж, мóє останнє буття...
Щось пишу, сама того не розумію -
Знову душа відлунням луна...
Дрібнички щастя, смішні велички проблем -
Моє повчання...поміж щілинки вікон порина...
Чужі думи, хіба вони людям-нелюдям потрібні?
Та може, засекречені підказки вони відгада...
В малюнках - щирі очі, у відео - історії подібні...
А тут - завуальовані слова...
Турки, росіяни, американці чи ми, українці, -
Хіба є тут різниця, га?
Бо більше нема - ОТОГО
А я все ж вірю, молюсь і надіюсь...
Може, може, а може, все ж є???
----
Оте... Справді людське
2020-10-13 21:01:38
2
0