Душевний друг і вірний слуга, а можливо, трішечки більше

Вона - троянда самотня з шипами, Він - поки що просто ніхто. Знову ніч... І знову рана кровоточить сльозами, На ранок же не відзеркалює скло. Жорстокою й пустою ззовні стала вона - Такі вже реалії долі. Остання частинка душі догора. А людських нерозумних слів для неї вже доволі... І заглянути всередину - вколишся сильно, Тепер не підпустить ніколи. Надто вже багато пішло, Залишивши кожний проколи... Підозру, образу, а може, ненависть... Здавалося б, породили чутки. Ворожа буря майже здійнялась, Та по дорозі зустрілись серцеві скачки. Його - власне, неприручене, серце, Ніхто й ніколи цього б не зумів. Її - владні, горді, лякаючі, очі, ... А він все зрозумів... Хвилина мовчання, Секунда погляду в душу, З диким серцем змагання, Між кохаю та проклятим мушу... Не торкаючись просто відчув, Ту далеко заховану серцевину. З відстані в глибочінь зазирнув, Побачивши справжню над серцем лавину. *** Він рятує її, вона так само його, Нарешті злилися дві долі в одно.

2020-10-13 21:13:03

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Green Cherry

Гарний вірш 👍

Відповісти

2020-12-06 17:45:42

Інші вірші поета

Як тяжко іноді людиною стати Твоя закрито-відкрита душа То все мої чортики. Моя надія

Інші поети

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Napsugar_Official

@Napsugar_Official

Имя Фамилия

@AKKAYHT

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1070

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

104

15364