Тарас Шевченко
ulia_sapphic
Неотесаний скарб з глибин землі, Що більшу частину життя загнаний в неволі, На чому ж він такий Великий тримається? В кожній хаті могутній Кобзар, Заглянув прямо вічі демонам кон'юнктур, Зло не дявол,а люди посеред фігур, Серце б'ється у такт з народом, Врятувати Україну є його кредом. Безстрашним писав словом - огнем, Похитнувши влади німб, Гострими словечками,як окріп, Й досі відлуння гримить, "Борітеся - поборете, Вам бог помагає! За вас правда,за вас слава, І воля святая!" Заставляє кожного українця жить, Вже не просто вірш,а гімн, Кожного серця дзвін.
2021-03-09 10:42:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Це найкраще, що тільки можна було написати!
Відповісти
2021-03-09 10:48:46
Подобається
ulia_sapphic
@Airad дякую 🥰
Відповісти
2021-03-09 10:51:16
1
Інші вірші поета
Щастя жінки Минуле ### ###
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
ikram tahr
@ikram_tahr
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13113
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5743