Лист

Романія Мороз

Я напишу тобі листа у повсякдення, У час, де люди далеко не разом, Де вчаться вони жити як окреме плем'я, Де знов і знов згаса любов. Я напишу тобі його в надії, У чистій, вірній і живій, Напишу тобі його і вірю, Що відповідь прилине вмить... І прилине з птахом тих єдиним, Що нашу долю виглядав, Що так тихенько в надвечір'я Пісеньку свою кував. Пишу і бачу, Що ти віриш у наше чисте майбуття, Що віриш ти, Що пір'їни кружлятимуть як мрії, Над головами у вінках... Та відповідь чекати я не стану, Бо боюсь прийде та запізнивсь. Бо довго ти гадати будеш милий, Як жити тобі далі з цим... Як жити тобі далі з цим признанням, Що мушу сказати тобі я, Що я уже давно не та людина, Не та, що закохаться ти посмів сповна... І я люблю тебе коханий, Люблю, люблю, люблю, Та любов мою, ту щиру, Не взяв ти з собою на війну, Забув ти їїу садах, у полях, Де квітчані пасма дівчат розпускав, Де зоряні ночі з ними стрічав... Хай дійде цей лист і до тебе, Згадаєш ти на мить і мене, А я зроблю вигляд вельможний, Ніби весь час кохав ти мене...

2020-03-13 23:16:10

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13093

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2859