Завжди
Романія Мороз
Як думаю, що не побачу тебе вже ніколи, Серце щемить від болю і тривоги, Як мені тепер по світі ходити, Мріяти, бажати, вірити, любити. Птаху вільніше би жилося, він літав би до тебе, щодня і щоночі, Збирав би всі твої вчинки, всі думи, і мрії, і літав за тобою хоч на край світу... Та не пташина доля спіткала мене, Не полину, не віднайду вже тебе, Ти розлетівся по широкому світу, там де немає від долі привіту... Та знай, хоч далеко ти будеш, хоч у думах твоїх місце для мене зникатиме — Серце моє про тебе, завжди пам'ятиме.
2020-03-01 16:20:56
4
0
Інші вірші поета
Слова Ти можеш бігти, знову Лист Мелодія життя
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10732
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2232