Мелодія життя

Романія Мороз

Сонце сходить за горами, А я іду широкими лісами, Бо серце кличе мене в даль, Щось є тут незвідане, таємне, Для серця миле і приємне, Що кличе десь у далечінь. І чути тут пташиний спів, І чути запашну тополю, Яка манить ароматами життя, Можливо, це і є Незвідана мелодія життя.

2020-04-17 18:24:23

Інші вірші поета

Завжди Ніч Слова Ти можеш бігти, знову

Інші поети

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

J. Allman

@jj_allman

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2268

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2487