Бранденбурзька неділя

Тора Бірюк

Бранденбурзька неділя. От так вийдеш на вулицю — І все зачинено. Так, як і серце намертво. Заржавілий, наче весь час Під дощем замок, Мені неймовірно чітко Нагадує Вас. Марні спроби відшукати Ключок, лиш будують ґрати. Ґрати між мною та Вами, Між вельми схожими світами. Бранденбурзька неділя. Здається, ворота будували для нас, Але так невміло. Колись все ж станцюємо вальс. Я бачу вночі небо безкрає. Буває, що дивлюсь, коли вже світає. Дивлюсь і Бранденбурзьку Неділю стрічаю. А хотіла би стрітити Вас. Подивитися і робити вигляд, що зла А в душі молитися: "Залишись…" Не хочу, би кожну ніч ми снивсь. Преподобнішого нема на світі.

2023-05-16 13:08:18

Інші вірші поета

Червонно Мова кохання До тебе Дорога за цигарками

Інші поети

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Амина

@Beetz

Gamila

@mariam_wael_2evw

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4030

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2776