До тебе
І коли я писала про Каркінос, про біль в моїй голові, я писала про біль, що причинив мені ти. Коли я писала про воду, молекули та частки, я подавала тобі знаки, знаки від Лади. Коли я сиділа й кожерущила, відганяючи побивання, я лиш хотіла відчути тепле ляння від твоєї руки. Але преподобний Пекун, перетворившись на дерево, впав. Аби ж божественний син тільки знав. Зри мій милий, люби.
2023-05-13 14:29:47
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3264
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13126