До тебе
Тора Бірюк
І коли я писала про Каркінос, про біль в моїй голові, я писала про біль, що причинив мені ти. Коли я писала про воду, молекули та частки, я подавала тобі знаки, знаки від Лади. Коли я сиділа й кожерущила, відганяючи побивання, я лиш хотіла відчути тепле ляння від твоєї руки. Але преподобний Пекун, перетворившись на дерево, впав. Аби ж божественний син тільки знав. Зри мій милий, люби.
2023-05-13 14:29:47
0
0
Інші вірші поета
Дорога за цигарками Звернення до Доріана Бранденбурзька неділя Мова кохання
Інші поети
Banana Pudding
@Banana_Pudding_
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13330
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5746