До тебе
І коли я писала про Каркінос, про біль в моїй голові, я писала про біль, що причинив мені ти. Коли я писала про воду, молекули та частки, я подавала тобі знаки, знаки від Лади. Коли я сиділа й кожерущила, відганяючи побивання, я лиш хотіла відчути тепле ляння від твоєї руки. Але преподобний Пекун, перетворившись на дерево, впав. Аби ж божественний син тільки знав. Зри мій милий, люби.
2023-05-13 14:29:47
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2731
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4769