До тебе
І коли я писала про Каркінос, про біль в моїй голові, я писала про біль, що причинив мені ти. Коли я писала про воду, молекули та частки, я подавала тобі знаки, знаки від Лади. Коли я сиділа й кожерущила, відганяючи побивання, я лиш хотіла відчути тепле ляння від твоєї руки. Але преподобний Пекун, перетворившись на дерево, впав. Аби ж божественний син тільки знав. Зри мій милий, люби.
2023-05-13 14:29:47
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3332
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2648