А чи кохаю я?
І скрізь час, скрізь міста й роки, Я все ще тебе кохаю, любий мій. І не важливо скільки чекатиму я, Не важливо скільки разів прийде й піде весна. А я чекатиму, відкривши всю душу Й ні на мить ті думи не лишу. Вбивай, проганяй, зраджуй та смійся, Цілуючи дівчину вкотре. Ти лишень залишся Цілуй і дивись, роблячи постріл. Від цього, Дияволе мій, не боляче зовсім. Не болить, не пече, Цей трУнок танцює по венах, здіймаючи мене до неба. А я здіймусь, здіймусь впаду та розіб'юся, Але за допомогою свого кохання зцілюся. А я кохаю. А чи кохаю я? Чи це не просто залежність моя? Файки, хенді, книжки й ти — Складно від цієї любові втекти
2023-05-11 09:58:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2146
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3035