про важливе
Стефанія Судомора
серед мільярдів сонечок й котиків, ти покличеш – «моя особлива» серед мільйонів обіймів і дотиків, поміж твоїх,я залишусь щаслива. серед тисяч стежок і доріг, лиш однією до тебе б вертатись. серед сотень написів й книг, тільки нашим романом, буду пишатись. серед десятків мелодій й пісень, на повторі, пісня про тебе. не важливо, це ніч чи це день, все одно,я бачу зорі на небі.
2021-12-21 21:26:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дарина Дорогань
Як ніжно, чарівно і легко 😍 Яка прекрасна поезія, до глибин душі ❤️
Відповісти
2021-12-21 21:27:59
2
Стефанія Судомора
@Дарина Дорогань дуже дякую ❤️❤️❤️❤️
Відповісти
2021-12-21 21:35:13
1
Інші вірші поета
про вічне... Навчи мене живеться Ми з різних планет
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Aëden
@jewdiks
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1994
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3681