люби
Стефанія Судомора
коли він прийде втомлений з роботи, і трохи грубо кине пару слів. в твоєму серці може заколоти, але ти не жалкуй своїх обійм. коли не сильно вдало пожартує, та ще й зачепить за живе! згадай, як сильно він цінує, і як він любить лиш тебе!!! коли забуде вкрай важливу дату, неначе зараз увірветься твій терпець. візьми його за руку, приведи в кімнату, нагадуючи знову, пам'ятай це не кінець. ось так,потроху і помалу, люби все більше з кожним днем. можливо, ці слова про твого тата, можливо це згадаєш перед алтарем.
2021-12-08 23:38:30
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Юлія Богута
@Стефанія Судомора будь ласка
Відповісти
2021-12-09 08:00:23
1
Мілена_Мі
Прекрасний вірш. Чуттєво написано👏❣
Відповісти
2021-12-10 17:59:01
2
Стефанія Судомора
@Мілена_Мі дякую вам💖
Відповісти
2021-12-10 21:51:59
1
Інші вірші поета
про важливе поклик це Я схоже на розчарування
Інші поети
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9517
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2165