Океан
Сандрін Iрріель
У твóї очі страшно зазирати, В них всесвіт загубив свою межу... А я – дивачка... Бо посміла покохати, І тéбе потай в серці бережу. Говорять, дивний ти безмежно І оминають мовчки глибину... А я – дивачка... Зовсім вже необережна – Не повз я пропливаю, а тону... І байдуже, що води заглибокі, І те, що ти – далекий мов зоря... Ти – шторму хвилі... Ти і штилю ніжний спокій. Ти – океан. Ти глибший за моря.
2024-04-08 21:42:10
5
0
Інші вірші поета
Трохи більше ніж сто кілометрів... Зіграй мені мелодію любові... У темряві сумної душі Ти наче сонце, що осяяло мій день...
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Muzalevski
@Muzalevski
Схожі вірші
Всі
І сиділи, курили
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4173
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1342